«Щедрик» – це Україна, яку знає весь світ!…

(до 140 річчя від дня народження Миколи Леонтовича(1877- 1921)

«…коли б Леонтович не написав нічого
більше…як «Щедрика», «Дударика», «Ой, пряду»…
його значення в історії української хорової музики
було б раз назавжди запевнене…»

С. Людкевич

«Щедрик, щедрик, щедрівочка». Хто не знає мелодії цієї пісні? Саме вона говорить про наближення Різдва і створює святковий настрій практично в усіх куточках земної кулі. Коли слухаємо «Щедрик», «Дударик», «Ой з-за гори кам’яної», одразу постає в уяві образ творця геніальних композицій Миколи Леонтовича  –   автора всесвітньо відомих хорових обробок народних пісень. М.Леонтович є одним із найчастіше виконуваних українських композиторів у світі завдяки його «Щедрику».

Не судилося  автору сидіти в перших рядах концертних залів, почути тріумф свого «Щедрика» у виконанні світових зірок естради, кіно.  М.Леонтовича вбили у розквіті таланту на 44 році життя і ще має минути 80 років, коли правду про його смерть розповідатимуть архівні матеріали.

А світову славу і безсмертя автору принесли його пісні. «Щедрик» у Сполучених Штатах, Канаді, Європі, Австралії й навіть Японії під назвою Carol Of The Bells («Колядка дзвонів») давно стала символом Різдва.

В кожного українця пісня викликає особливе хвилювання й гордість, бо  це ж наш знаменитий «Щедрик», що його майстерно обрамив у поліфонічні тони Микола Леонтович. Лише справжній шедевр здатний облетіти всю планету й стати знаковою Різдвяною темою для багатьох країн і народів!

Геніальність композиції «Щедрик» М.Леонтовича полягає у тому, що він зумів трьома нотами й чотирма звуками до-сі-до-ля — прославити українську співочу націю на весь світ. І вже понад 100 років ластівочка зі «Щедрика» облітає всю земну кулю.  

«Щедрик» називають однією з найдавніших мелодій. Хтось каже, наче він народився ще за часів язичництва, інші ж стверджують, що основою святкової пісні стала легенда про народження Ісуса Христа: в ніч народження Божого Сина кожен дзвіночок у світі дзвенів на його честь. Загалом, історія «Щедрика» давня, цікава й багата на різні інтерпретації. Композитор працював над цим твором, шліфував його впродовж майже всього свого життя. Перший варіант «Щедрика» був написаний Леонтовичем у 1901 – 1902 роках, останній – у 1919 році, тобто створено 5 варіантів.

«Щедрик» вперше прозвучав у 1916-му році у виконанні хору  Київського університету. Диригував ним сам композитор. А далі –  столітня історія мандрівок української щедрівки світами.  5 жовтня 1921 року «Щедрик» перелетів за океан і українською мовою був виконаний українською республіканською капелою під орудою Олександра Кошиця у престижному  залі   «Карнегі- Хол»  у Нью-Йорку.  Через п΄ятнадцять років заокеанського тріумфу «Щедрика» англійську версію тексту щедрівки створює Пітер Вільховський, «американізуючи» її у вигляді піснеспіву на Різдво («Carol of the Bells» – колядки дзвіночків). І це дало новий потужний поштовх поширенню твору українського композитора на Заході.

Зараз важко собі уявити жанр музики, у якому б не існувало обробки «Щедрика». Його виконують рок-гурти, репери, існують диско- та техно- версії. «Щедрик» переробляють на власний смак представники кардинально різних музичних напрямків і щоразу маємо оригінальну, незабутню версію. Наш «Щедрик» лунає також в американських мультиплікаційних серіалах, його охоче використовують у таких популярних у світі фільмах, як «Міцний горішок-2», «Один дома», «Гаррі Поттер».

В Англії «Щедрик» називають «новорічна серенада», в Латинській Америці — «пісня великого чару», «пісня бурхливого моря», а в Канаді — «нововідкритий сфінкс». Весь музичний світ визнав «Щедрик»  піснею XX століття, а Україну — «країною пісень».

«Ой ви, білі лебедоньки, голосні пісні,

Ви літайте, ви шугайте в рідній стороні!

Згинув славний Леонтович у досвітній час,

Білі крила, як вітрила, залишив для нас.

Слава славна не поляже, не помре в віках,

Славен славний Леонтович,

Хай живе в піснях!»

Максим Рильський

 

Лариса Соловей,

                                                    викладач ДМК імені В.Барвінського