Йосип Кишакевич – український композитор і хоровий диригент, священик УГКЦ.

( 1872 – 1953)

 

« велике щастя має  композитор, що його пісні подобались співакам і співачкам, що з таким огнем і ревністю співали»

Станіслав Людкевич

 

У жовтні виповнюється 145 років від дня народження львівського   композитора і диригента, греко-католицького священика Й.Кишакевича. На жаль, про його творчість і досі немає грунтовних досліджень, за винятком праці Л.Кияновської.  Проте, твори композитора завжди були окрасою майже всіх концертів у Львові, а диригентами –  Л. Туркевич, І. Охримович, М. Гайворонський, І. Гриневецький і Б. Кудрик.

І мало хто знає, що всесвітньовідома колядка «Спи, Ісусе, спи», яка виконується у Різдвяному вертепі, належить Й. Кишакевичу.

Перші композиції –  квартети, вальси, сольні пісні, коломийки створені для гімназійного хору та оркестру у Перемишлі. Згодом навчається у  Львівському університеті на  філософському факультеті (богословія), а у 1896 році стає священиком у Перемишлі. У виборі духовного життєвого шляху вирішальну роль зіграв той факт, що  переважна більшість тогочасних композиторів Галичини мали священичий сан, як о. Михайло Вербицький, о. Віктор Матюк та інші.

З іменем Й. Кишакевича  пов’язане піднесення музичного життя Перемишля. Тут о. Йосип Кишакевич написав багато хорових композицій, став одним  із засновників музичного товариства «Боян» у Перемишлі, був також одним із тих, хто брав участь в організації Львівського «Бояна» (1891).

Творча спадщина Й.Кишакевича здебільшого зосереджується у вокально-хоровому жанрі, це близько 200 творів духовно-релігійного змісту, понад 100  світських композицій.

Й. Кишакевич присвятив усе своє життя служінню Богові. Досконале знання релігійних обрядів, глибоке розуміння ролі музики в них дозволили йому створювати музику для церкви, що найкраще відповідала канонічним вимогам, піднесену за духом, стриману і величну за своїми настроями і образами.

У роки більшовицького тоталітаризму згадувати ім’я о. Йосипа Кишакевича суворо заборонялося.

У музичну спадщину композитора входять твори для Літургії, кантати «На вічну пам’ять Котляревському», «Калина», «Катерина», «Гамалія», «Тарасова ніч», «Шевченкові», хори «Заповіт», «Наша дума» на слова Т.Шевченка, пісні «Витай між нами, Христе, витай», «Спи, Ісусе, спи», «О спомагай нас, Діво Маріє!» хорові мініатюри, як «Сосна» й інші з циклу «Лірична сюїта». Й.Кишакевич – автор хорових творів на слова О.Олеся, Х.Алчевської, Бальмонт-Левицької. Багато пісень написав композитор на слова Л.Українки, В.Щурата, С.Руданського, Ю.Федьковича, В.Масляка.

Будучи безпосереднім спадкоємцем художньої манери перемишльської мистецької школи та інших видатних композиторів Галичини ХІХ ст. (передусім В. Матюка та С. Воробкевича), він своєю творчістю довів життєздатність і тяглість тих естетичних засад, котрі були сформовані у ХІХ ст. та не втратили актуальності і в пізніший час.

 

Учасники з’їзду українських письменників у Львові з нагоди 100-річчя виходу в світ «Енеїди» Котляревського, 1898 р:

Сидять у першому ряду: Михайло Павлик, Євгенія Ярошинська, Наталія Кобринська, Ольга Кобилянська, Сильвестр Лепкий, Андрій Чайковський, Кость Паньківський (старший). Стоять у другому ряду: Іван Копач, Володимир Гнатюк, Осип Маковей, Михайло Грушевський, Іван Франко, Олександр Колесса, Богдан Лепкий. Стоять у третьому ряду: Іван Петрушевич, Філарет Колесса, Йосип Кишакевич, Іван Труш, Денис Лукіянович, Микола Івасюк.

 

Ця унікальна для історії світлина зроблена з нагоди 100 річчя виходу у світ «Енеїди» І.Котляревського. У концерті, присвяченому цій події, була виконана кантата «На вічну пам’ять І. Котляревському» Й.Кишакевича. Об’єднанням хорів Львівського, Перемишльського і Стрийського «Боянів»  диригував автор.  Композитору було тоді 26 років.

 

Лариса Соловей,

викладач ДМК імені В.Барвінського

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *