Присвячено 155-ої річниці від дня народження К.Дебюссі
(22.08.1862 р. – 25.03.1918 р.)
27 вересня 2017 року в кабінеті світової музичної літератури для студентів коледжу старший викладач відділу теорії музики Криницька Л.М. провела лекцію з музичними ілюстраціями, присвячену 155–й річниці від дня народження видатного французького композитора і піаніста на рубежі 19 століття – Клода Дебюссі.
Його творчість стала класичним втіленням музичного імпресіонізму, суть якого полягає у фіксації ледь вловимих миттєвих вражень, настроїв – символів. Вже в дитячі роки Клод вражав своєю чудернацькою грою, шукаючи особливих звукових барв. Під час навчання у Паризькій консерваторії про нього говорили: «він не дуже любить фортепіано, але дуже любить музику».
Навчаючись у Паризькій консерваторії і отримавши Римську премію за кантату «Блудний син», Дебюссі одержує матеріальну можливість проживати в Італії, де познайомився з Дж.Верді, відвідує концерти відомих музикантів – Ф.Ліста та інших. У Венеції знайомиться з Р.Вагнером.
Внаслідок захопленням поезією поетів-символістів (П.Верлен, С.Маларме) – виникає симфонічна прелюдія «Післяобідній відпочинок фавна» (1892 р.), твір, що став емблемою музичного імпресіонізму. Після виконання цього твору про Клода Дебюссі заговорили як про композитора.
Оперна творчість Р.Вагнера та М.Мусоргського надихнули композитора до створення опери «Пелеас і Мелізанда» (1902р.) за драмою Метерлінка, яка стала символом імпресіонізм в музиці. Творчість 90 – х років увінчують три симфонії, інші симфонічні твори («Ноктюрни»), які прославили його як майстра оркестрового письма.
«Чудом імпресіоністичної музики» назвав А.Онеггер оркестрову сюїту «Море» (1905 р.), яка відкриває вищий етап у творчості К.Дебюссі. Засобами музики автор відтворив поверхню моря від зорі до полудня.
Композитор багато концертує по Європі як піаніст, його називали «аристократом звуку». Сучасники так відгукувались про його гру: «м’який співучий тон, витончені нюанси, вишукана педалізація».
Пам’яті Ф.Шопена К.Дебюссі присвятив «12 етюдів для фортепіано», що стали енциклопедією піанізму. У пізніх творах композитора помітні неокласичні тенденції (камерна сюїта).
Гідним завершенням творчого шляху композитора стали два зошити фортепіанних прелюдій (1923 р.). Це одне з кращих творінь фортепіанної музики поч. ХХ століття – музичні картини в зображально-імпресіоністичній манері.
Творчість Клода Дебюссі мала великий вплив на композиторів інших країн. Його музика звучить, живе і заслужено увійшла до скарбниці світових шедеврів.
Криницька Л.М.
cтарший викладач відділу теорії музики
КЗ ЛОР «Дрогобицький музичний коледж»
