Травнені дні завжди багаті і насичені музичними імпрезами в Дрогобицькому музичному коледжі імені В.Барвінського, який вже віддавна є осередком культурного життя Дрогобиччини. Справжнім подарунком слухачам став виступ двох оркестрів – камерного (худ. кер. Ореста Околович) та симфонічного (худ. кер. та диригент Сергій Фендак). Свою майстерність і фаховість у якості керівника камерного оркестру нам показали студенти – випускники відділу оркестрових струнних інструментів, яким присвоюється додаткова диригентська кваліфікація: Вікторія Шолупата, Анастасія Сеньків, Іванна Левицька, Уляна Школик, Марта Макух, Тетяна Ровдич, клас викладачів Анатолія Далекого, Оксани Пиріг-Калініної, Валентини Денисенко, Сергія Максимова.
У концертній програмі «Оркестрового Міксу – таку назву отримала ця акція – прозвучала музика композиторів різних стилів, жанрів та епох. Концерт розпочався з відомої сюїти «Із часів Ґольберга» Едварда Ґріга, створеної як музичний пам’ятник письменнику-просвітнику Людвигу Ґольбергу. Написана сюїта в стилі музики XVIII ст., частини якої (прелюдія, сарабанда, гавот, арія, ригодон) є тонкою стилізацією, відтворенням характеру епохи.
Стильовим контрастом стало виконання твору відомого аргентинського композитора Астора П’яццоли «Пори року в Буенос-Айресі». Із чотирьох композицій-танго циклу на суд публіки винесено 4 частину «Зима в Буенос-Айресі».
Зразком оригінального інструментального жанру «театру мініатюр» є «Сюїта в старовинному стилі» Альфреда Шнітке, одного з найзначніших російських музичних діячів кінця XX століття. Сюїта – це 5частин, стилізованих під барокову музику, але з дуже глибоким філософським змістом. Виконавцям вдалося відтворити і донести слухачам події балетного міні-спектаклю (2 частина «Балет»), співставити красу скорботної лірики та активно-вольового начала (3частина «Менует»).
З великим захоплення слухачі сприйняли виконання композиції Карла Дженкінса «Palladio» для струнного оркестру. Твір має три частини і написаний в жанрі «concerto grosso». Композитор зазначав, що натхнення для створення композиції прийшло від видатного італійського архітектора ХУІ століття Андреа Палладіо, роботи якого є втіленням гармонії і порядку Ренесансу.
Цікавим було виконання оригінальної композиції «Джаз Піццікато» Лероя Андерсона, американського композитора, органіста і диригента 1-ї пол. ХХст.
Опера «Сільська честь» П’єтро Масканьї – один з найвідоміших творів напрямку «веризм». Це історія любові і зради, злочину проти честі. Історія відбувається в одній із сіцілійських місцевостей наприкінці XIX ст. в Пасхальну неділю. Слухачам було запропоновано чудове ліричне «Інтермеццо» з опери, що контрастує із бурхливим розвитком смертельних пристрастей дії опери.
Блискучим виконанням відзначився виступ солістів Іринея Турканика та Оксани Максимової, які виконали «Дивертисмент» І. Фролова, російського скрипаля та композитора.
Українська композиторська школа представлена творами Миколи Колесси, Мирослава Скорика та Миколи Ластовецького, в творчості яких поєднані найкращі традиції і надбання минулих поколінь із новими сучасними композиторськими течіями. Це відомі і популярні твори: «Адажіо» для камерного оркестру М.Колесси, «Іспанський танець» М.Скорика із Сюїти до драми Лесі Українки «Камінний господар» (інструментування студентки М.Макух, клас викладача М.Ластовецького), «Quasi Valse» із Сюїти для струнного оркестру» М.Ластовецького.
Завершуючим акордом програми став виступ симфонічного оркестру коледжу, у виконанні якого прозвучала відома композиція «Рапсодія в стилі блюз» Джорджа Ґершвіна. Він перший із композиторів Сполучених Штатів Америки (XX ст.), який отримав всесвітнє визнання, став справжнім втіленням американської мрії, піднявшись від стану скромного емігранта до вершин слави і багатства. Ідею написання симфонічного твору в джазовому стилі підказав Ґершвіну «король джазу» Пол Вайтмен. Коли Джордж програв друзям нову музику, хтось запитав, як вона буде називатися? Композитор відповів: «Американська рапсодія», але згодом його старший брат запропонував іншу назву: «Рапсодія в блюзових тонах». Так «Американська рапсодія» отримала іншу назву, влучну і змістовну. Адже слово blue в англійській мові має кілька значень: це і лірична пісня (блюз), і колір (блакитний). І ще одна назва «Блакитна рапсодія».
Заслуга Ґершвіна – у майстерному поєднанні класики і джазової музики, імпровізації і класичної форми, Європи і Америки. Цей напрямок стали називати симфоджазом. А Джорджа Ґершвіна – його засновником.
У побудові «Рапсодії» композитор не дотримувався жодних відомих схем. Її композиційна структура заснована на контрастному співставленні декількох розділів. Дійсно, якщо композитор прагнув створити «музичний калейдоскоп Америки», то це і відчулося у нечіткості форми.
Диригенту і виконавцям вдалося «наелектризувати» зал, вони ділились емоціями з невичерпною щедрістю, щиро, від душі. Оркестрантам вдалося виконати складний музичний твір успішно і навіть блискуче, в чому заслуга молодого диригента Сергія Фендака і солістки Олени Фатільнікової, яка полонила слухачів експресією і глибиною, майстерним поєднанням гострих і суто модерних звучностей, вишуканим відчуттям прекрасного.
«На біс» О.Фатільнікова виконала «Міді–регтайм» М.Ластовецького, який ввійшов у другий зошит Фортепіанних п’єс для дітей та юнацтва.. Фортепіанна п’єса в інтерпретації О.Фатільнікової – це чудовий зразок високої піаністичної майстерності.
Вигуки «Браво!», овації, бурхливі оплески вщент заповненої зали – чи не найвищий вияв майстерності і професіоналізму виконавців, солістів та диригента С.Фендака.
Директор музичного коледжу Юрій Чумак подякував всім студентам-виконавцям, диригентам-випускникам, їх викладачам, які фахово, професійно підготували своїх учнів, викладачам-солістам, керівникам оркестрів Оресті Околович та Сергію Фендаку за чудові хвилини спілкування з музикою і побажав випускникам відмінних успіхів на державних іспитах.
Лариса Соловей,
викладач музичного коледжу імені В.Барвінського