Я втікаю від себе в дитинство…

Під такою назвою відбувся мистецький мікс, присвячений німецькому композитору  Роберту Шуману  (1810-1856). Постать Роберта Олександра Шумана  є неординарною серед романтиків середини 19 століття. Вже в 10 років   він  написав  свої перші композиції, які звучали  у недільних концертах в церкві містечка Цвікау в  Рейнських землях.  Шуман  народився в сім’ї книговидавця і, напевне, дитинство, проведене в оточенні кольорових палітурок, заклали перші цеглини у літературному таланті митця. Навчаючись у гімназії, Роберт писав  статті до енциклопедії, яка виходила у видавництві його батька. Шкільні реферати на літературну тематику були написані такою зрілою літературною мовою, що увійшли у посмертне видання журналістських праць Шумана. Ці дві творчі лінії  настільки органічно переплелися у професійній діяльності митця, що дає підстави музикантам вважати Шумана як одного з найвидатніших композиторів – романтиків, а літературні критики не відмовлять собі у честі називати його як одного з кращих музичних публіцистів Німеччини у 19 ст.

Захоплення літературною діяльністю не пройшло осторонь музичного таланту Роберта Шумана. Його твори, і, зокрема, фортепіанні, яскраво образні, змістовні. Шуман перший серед композиторів увів у фортепіанну музику циклічні твори із програмним змістом. Побудовані на контрастах або  єдиному розвитку  вони звучать як літературний роман, закінчення якого ти хочеш дочекатися.

У мистецький мікс «Я втікаю від себе в дитинство» увійшли окремі мініатюри із циклів «Фантастичні п’єси», «Строкаті сторінки», «Метелики», «Листки з альбому».  Але центральне місце у концерті зайняв цикл «Дитячі сцени»,  створений  в 1838 році. Це один з кращих фортепіанних творів композитора. П’єси тільки на перший погляд прості і лаконічні. Вони написані переважно у простій тричастинній або двочастинній формі, іноді – рондо. Проте  вони вражають глибиною авторського змісту. Кожна фраза, ритмічна фігура, гармонічні вертикалі створюють яскраві виокреслені музичні образи. Роберт Шуман був батьком восьми дітей і в кожній своїй дитині він бачив себе малого. «Дитячі сцени» – це калейдоскоп настроїв  та емоцій світу дитини. Це – музика для дорослих, які не бажають забувати своє дитинство. Здається, зазирнеш за кут, а твоє босоноге дитинство усміхається до тебе…

У мистецькому міксі музика Роберта Шумана прозвучала у виконанні студентів фортепіанного відділу  Вакс Регіни, Гавари Валерії, Качмарчика Даніїла, Гомзяк Діани, Мичко Ольги, Шеремети Тетяни, Гарбовської Юлії, Мартинюк Соломії, Мельникової Розалії, Пучковської Софії, П’єцух Соломії, Соляр Анастасії, Тустанівської Богдани. Родзинкою мистецького витвору   стали вірші, які обрамляли кожну музичну мініатюру, а також слайди, на фоні яких лунала музика видатного романтика.

Авторами  мистецького проекту «Я втікаю від себе в дитинство» (присвята Роберту Шуману) стали  викладачі  Олена   Денис та Ольга  Сеник, творчий задум яких втілився у яскравий калейдоскоп музики, поезії та живопису і на мить переніс слухачів у «солодко-малиновий час, у дитинство таке кольорове, що затьмарює розум не раз» (Оксана Кузів).

Ольга Сеник,

викладач Дрогобицького державного музичного училища ім. В.Барвінського

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.