До 120-річчя від народження українського композитора Віктора Косенка (1896-1938)

Видатний український композитор, піаніст-віртуоз, педагог Віктор Степанович Косенко – яскравий представник вітчизняної романтичної музики першої половини ХХ століття, засновник провідних жанрів української фортепіанної та камерної музики.

Віктор Косенко народився 24 листопада 1896 року в Петербурзі в сім’ї військовослужбовця. Дитячі та юнацькі роки пройшли у Варшаві. Тут розпочинається і його музичне становлення: в родині, де завжди співали українські народні пісні, оперні арії, виконували фортепіанні твори Ф.Шопена, Ф. Шуберта, П.Чайковського та в атмосфері музичного життя Варшави – відвідування оперного театру, концертів за участю видатних піаністів Ф.Бузоні, Й.Гофмана, С.Рахманінова, Ф.Крейслера та співаків Ф.Шаляпіна, Л.Собінова, А.Нежданової, С.Крушельницької.

Своє навчання В.Косенко розпочав 1905 року у гімназії, а паралельно брав приватні уроки у професорів Варшавської консерваторії  З.Михайловського та А. Юдицького.

Перша світова війна, смерть батька і змушений переїзд назад до Петербургу.

У 1914 – 1918 роках  навчається у Петербурзькій консерваторії:  клас композиції М.Соколова, учня М.Римського-Корсакова, клас фортепіано І. Миклашевської та клас диригування М.Черепніна. Формується його світогляд, естетичні й творчі уподобання.  «Це був обдарований музикант, дуже скромний і гарно вихований», – згадувала І.Миклашевська.

Саме тут закладається теоретична основа його музичних поглядів. Знайомиться з музикою О.Скрябіна, Ф.Стравінського, С.Прокоф’єва, К.Дебюссі, Г.Малера, Р.Штрауса. Вплив нових музичних напрямків на композиторську творчість, яка характеризується музично-стильовими ознаками романтичного та постромантичного напрямку, поєднанням української мелодики з досягненнями європейської музики. Створює велику кількість фортепіанних мініатюр, виконаних у постромантичному ключі під великим впливом музики Ф.Шопена, О.Скрябіна (прелюдії, мазурки, поеми, романси).

З 1918 року В.Косенко – викладач, а згодом директор  Житомирського музичного училища. Розгортає активну музично-громадську та концертну діяльність, виступаючи із співаками З.Гайдай, М.Литвиненко-Вольгемут, дає перший авторський концерт, де виступає як піаніст з програмою власних творів, а згодом концерти в Києві, Харкові, Одесі, Донецьку, які проходили з великим успіхом.

Організовує ансамблі, вокальний квартет і навіть симфонічний оркестр, створює камерне тріо, що набуло популярності не лише в Житомирі, яке дало понад 200 безкоштовних концертів.

В Житомирський період діяльності В.Косенка створені найвідоміші опуси: дві поеми-легенди, Концерт та соната для скрипки з оркестром, «Класичне тріо» для скрипки, віолончелі та фортепіано, цикл «Одинадцять етюдів у формі старовинних танців», три сонати, одинадцять  етюдів, понад 20 романсів, музика до вистав «Фея гіркого мигдалю» Івана Кочерги та «Любов під в’язами” сучасного американського драматурга Юджина О’Нейла.

З 1929 року В.Косенко викладає у Музично-драматичному інституті ім. М.В.Лисенка (з 1932 року – професор). У 1934-37рр. працює у Київській консерваторії (сьогодні – Національна музична академія ім..П.Чайковського). Веде класи фортепіано та камерного ансамблю. Продовжує активну виконавську діяльність як ансамбліст та акомпаніатор, бере участь як організатор і член журі у музичних конкурсах. Виступає як піаніст, в репертуарі його сольних концертів твори Шопена, Рахманінова, Скрябіна.

У 1935 році транслюється київським радіо великий авторський концерт В.Косенка за участю відомих співаків І.Паторжинського, М.Литвиненко-Вольгемут.

Твори В.Косенка належать до інструментального, хорового та симфонічного жанрів. Разом з В. Барвінським, Н. Вілінським, Ф. Надененко, Б. Яновським, Л.Ревуцьким   Косенко збагачує дитячий репертуар. Альбом «24 дитячі п’єси для фортепіано» і тепер є одним з найулюбленіших серед маленьких музикантів.

Віктор Косенко залишив значний слід в історії музики. Його «Героїчна увертюра», симфонічна поема на теми українських народних пісень, «Молдавська поема» для симфонічного оркестру, інструментальні концерти, фортепіанні твори – сонати, прелюдії, вальси, поеми, «24 дитячі п’єси для фортепіано», романси, обробки народних пісень увійшли до класичного надбання української музики.

Ім’я Косенка носить Житомирське музичне училище та Київська музична школа №3. В квартирі, де мешкав композитор, створено «Меморіальний музей-квартиру В.С.Косенка».

   Людмила Миронишина

викладач Дрогобицького державного музичного училища ім. В.Барвінського

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *