Відійшов у вічність Ярослав Бодак

17 лютого 2016 року завершився земний шлях Ярослава Бодака. Перестало битися серце, навічно замкнулися очі відомого педагога-музиканта, знаного науковця-ет-номузиколога, громадського діяча, літератора, щирої, високо інтелі-гентноїлюдини.

Проживши тривале, многотрудне життя – Ярос­лав Бодак народився 13 квітня 1934 року – він ніко­ли не поривав сув’язі зі своєю гілкою українського народу – лемками. Разом з ними він пережив усі жахіття суспільно-політичних катаклізмів тота­літарних режимів і змушений був покидати рідні гори й передгір’я Лемківщини, переміщуючись до Луганщини, Тернопілля і зупинившись у Борис­лаві. Вюності Я. Бодак навчався у Дрогобицько­му нафтовому технікумі. Хоча ця галузь не була йому близькою, але отримуючи в цьому закладі стипендію, намагався бути матеріально незалеж­ним, підтримувати у багатодітній сім’ї батька Ан­тона Бодака.

Перемогла любов до музики, до традицій народ­ної культури, яку юнак сповна увібрав, не покида-ючи,
як музикант, дослідник, педагог і літератор до своїх останніх днів: Я.Бодак закінчив Дрогобицьке музичне училище і Львівську консерваторію ім. М. Лисенка. Як і все, чого торкалася його рука, від­бувалося легко та продуктивно: його дипломна робота «Лемківське весілля на Горличчині» була удостоєна золотої медалі на всесоюзному конкур­сі студентських наукових робіт. Я. Бодак майже півстоліття незмінно працював викладачем му­зично-теоретичних предметів у Дрогобицькому державному музичному училищі імені Василя Барвінського. Своєю працею, увагою та терпінням завоював авторитет, пошану й любов як у числен­ного грона студентів, так і в колег-педагогів. Проте він ніколи не обмежувався лише педагогічною ді­яльністю: намагався значно розширити і вдосконалити навчальний процес і джерела, які збереглися від минулої доби СССР. Тому дуже давно здійснив пр
ацю зі створення нових підручників і посібників з музичної літератури та фольклору для музичних шкіл і музичних училищ. Особливо відчутними й плідними ці здобутки стали вже в умовах від­новленої незалежності України – його праці ви­користовуються в різних регіонах держави.

 

Невід’ємною рисою особистості Ярослава Бода­ка було те, що він завжди знаходився у творчому пошуку, у неспокої, його постійно цікавили за-садничі, «вічні» питання. У довгому шляху його глибокої віри в Бога, він зачіпав питання, що в світі є Гармонією, а що – Хаосом; що – Добром та Злом і де межа між ними. Своїми потаємними думками він ділився з однодумцями, водночас не забуваю­чи про родину: виховав порядними й освіченими людьми синів і доньку, дочекався онуків.

Пам’ятаючи про своє походження, про свій рід, Ярослав Бодак звернувся до красного письменства: в останні роки він працював над повістю-романом «За чужими кордонами», в якій майстерно, у яскра­вих образах відтворив словом історію Лемківщини середини XX сторіччя. Цей твір – його лебедина пісня, – готується до друку, це достойний акорд великого, творчого і плідного життя сина Лемків­щини, сина України – Ярослава Бодака.

Колеги з Дрогобицького державного музичного училища

імені Василя Барвінського,

Дрогобицької організації

Національної спілки композиторів України

і Дрогобицького державного педагогічного університету

імені Івана Франка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.