Ярослав Бодак – музикознавець, педагог, фольклорист, композитор. Посмертна згадка.

Ярослав Антонович Бо­дак народився 13 квітня 1934 року в с. Вапенне Краківського воєводства, Лемківщина (нині Поль­ща) в багатодітній інте­лігентній сім’ї. Батько, Антон Іванович музикант за покликанням, чудово грав на скрипці, працю­вав регентом церковного хору євангельських хри-стиян-баптистів. Мати була високоінтелігентною жінкою. Коли 1915 року їхню родину інтернували до Росії, навчалася в інституті благородних дівиць.

Ярослав здобував осві­ту спочатку у початко­вій сільській школі. Мав надзвичайний потяг до музики, самотужки на­вчився грати на скрипці, награваючи на слух різні мелодії.

У квітні 1945 року ро­дину депортовано з те­риторії Польщі у Воро-шиловградську область (нині Луганська), в село Біла Гора Лисичанського району. Сім’я Бодаків приймає сміливе рішення – тікає на Тері юпільщину до села Підлісся біля Бучача. І звідти довелося втікати від «щасливо­го колгоспного життя». Вирішили податися до Борислава, де вже бага­то лемків-переселенців знайшло житло і роботу.

Там 1946 р. батька за­арештували за антирадян­щину. Мав необережність уголос висловитися проти колгоспної безгосподар­ності та крадіжок, відверто декларував свою віру в Бога. За клопотанням се­кретаря товариства «Канада-СРСР» Петра Прокіпчака перед тодішнім урядом УРСР його звільнили.

У Бориславі Ярослав Бодак закінчив семирічку, а 1949 року вступив у Дрого­бицький нафтовий технікум. Але навіть тут не полишала його любов до музики. Спі­вав у хорі, грав на багатьох музичних інструментах.

Після закінчення техні­куму працював на буровій у Бориславі, відслужив в армії. Навіть став студентом-заочником Московсько­го інституту нафти і газу імені Губкіна.

Коли в Бориславі 1958 року відкрили вечірню му­зичну школу для дорос­лих, без вагань вступив на фортепіанний відділ. Із викладачем Ярославу пощастило. Добрий фа­хівець Ірина Миколаєвич відразу ж помітила його талант і настирливо ради­ла здобувати професійну музичну освіту. Тож 1962 року вступає у Дрогобицьке музичне училище, з відзна­кою закінчує два відділи – дириґентсько-хоровий та музично-теоретичний і отримує скерування для продовження навчання у Львівській консерваторії. Головою приймальної ко­місії був відомий компози­тор А. Кос-Анатольський. Ознайомившись із деякими творами Я. Бодака, він порадив йому вступити на композиторський відділ. 1967 року, вже досить у зрілому віці, Ярослав знову став студентом. Доля звела його із викладачем музич­ного фольклору вченим-му-зикознавцем зі світовим іменем В. Гошовським.

1972 року Ярослав Бодак закінчив Львівську консер­ваторію. Його студентська робота «Лемківсйке весілля на Галичині» 1972 р. здобула перше місце та золоту медаль на кон­курсі студентських робіт у Москві. Саме вона і стала дипломною робо­тою. Відомий ком­позитор Мирослав Скорик рекомен­дував таланови­тому випускникові видати її окремою науковою працею у галузі етномузикознавства.

Після закінчення з відзнакою вузу йому світила ас­пірантура і викла­дацька робота у консерваторії, але від неї відмовився, щоб продовжити збирання лемків­ського фольклору. Запису­вав пісні від Анни Драґан та інших лемківських співачок. Поставивши перед собою складне завдання – зберег­ти бодай частку музичного фольклору Лемківщини як субетнічної гілки укра­їнського народу, Я. Бодак зібрав близько тисячі його зразків. У своїх працях, частина яких ще не опу­блікована, основну увагу зосередив на традиційній творчості лемків у контек­сті її місця в українському фольклорі крізь призму сучасної етномузикології.

Від 1976 і дотепер Ярос­лав Бодак викладав музич­но-теоретичні дисципліни у Дрогобицькому музичному училищі – викладач-методист, викладач вищої категорії. Він постійно брав участь у наукових конференціях із проблем етномузикознавства, істо­рії музики, де виступав з доповідями.

На основі зібраних мате­ріалів написав низку нау­кових статтей. Займається перекладами християнської літератури.

Написав низку підручни­ків, деякі з них уже вийш­ли. Зокрема, «Українська та зарубіжна музичні літератури” (методичний посібник-конспект для викаладачів початкових класів і середніх навчальних закладів культури і мистецтв України) – 2011 року.

Ще один, перший ви­пуск підручника «Зарубіжна музична література для музичних шкіл» побачила світ 2012 року. А «Історія західноєвропейської музики» чекає свого видання в од­ному з видавництв Вінниці.

Та найбільш фундамен­тальною творчою і науко­вою працею є книіа «Лем­ківщина моя мила…» – пісні Анни Драґан з Галицької Лемківщини». Вона по­бачила світ 2011 року в Київському видавництві «Український рейтинг».

У цьому збірнику вмі­щено 660 пісень різних жанрів, записаних автором від народної співачки з Лем­ківщини (село Роздільне колишнього Горлицького повіту Краківського воє­водства, Польща) Анни Драґан (1903 – 1986 рр.). Уперше в україн­ській фольклористиці тут подано повний запис лемківського народного весілля з описом весіль­них традицій, звичаїв, обрядів.

Окрім пісень місцевого музичного діалекту до збірника увійшли й відо­мі українські пісні різних жанрів та міграційні пісні з метою показати не

лише репертуар співач­ки, а й їх широке побутування на Лемківщині у міжвоєнний період. Ця фундаментальна праця Ярослава Бодака є вагомим внеском не тільки в дослідження лемків­ського, а й загальноукра­їнського національного фольклору.

Український музи­кознавець, етномузико-лог, педагог, фолькло­рист. Член Національ­ної спілки композиторів України (1998).

Помер на 82 році жит­тя, 17 лютого 2016 року, похований на кладовищі Тукової Гори.

Міський голова, виконком та депутат­ський корпус міської ради, вся бориславська громада глибоко сумують з приводу непоправної втрати та висловлюють щире співчуття рідним і близьким митця

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *