Авторський концерт симфонічної музики Миколи Ластовецького

70- річчю утворення Дрогобицького музичного училища та

20-річчю присвоєння йому імені  Василя Барвінського

  Світлій пам’яті Небесної Сотні,

героям, полеглим за свободу України

 

Авторський концерт М.Ластовецького присвячений славному ювілею Дрогобицького державного музичного училища – 70 річчю  заснування та 20-літньому ювілею присвоєння йому імені українського композитора В.Барвінського.  

Програма концерту цікава, виразно національно-патріотичної спрямованості, як зрештою і вся творчість митця. Авторський концерт симфонічної музики автор присвячує світлій пам’яті Небесної Сотні, героям, полеглим за свободу України. Хвилиною мовчання присутні в залі і виконавці на сцені вшанували пам’ять загиблих героїв.

«Дрогобич слухає світ» – фанфари з сюїти для 4-х труб «Дрогобицькі сурми» М.Ластовецького надали особливої урочистості і значимості мистецькій акції.

Серед яскравих сучасних українських композиторів, які в останні роки здобувають щораз більше визнання як в Україні, так і за її межами, достойне місце належить  нашому краянину М.Ластовецькому.

Микола Ластовецький – директор Дрогобицького державного музичного училища ім.В.Барвінського, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки композиторів України, Спілки театральних діячів України, голова Науково-культурологічного товариства ім.В.Барвінського, доцент Дрогобицького педагогічного університету ім.І.Франка.

Родом композитор з Хмельницької області. Він успішно закінчує теоретичний відділ Хмельницького музичного училища і вступає до Львівської консерваторії ім.М.Лисенка, в клас композиції  Романа Сімовича, а також навчається у відомих львівських мистців С. Людкевича, Е. Кобулея, В. Флиса, А. Кос-Анатольського та ін.

По успішному закінченні композиторського факультету М.Ластовецький вже понад 40  років працює викладачем музично-історичних дисциплін Дрогобицького музичного училища ім.В.Барвінського, згодом стає головою циклової комісії теорії музики. А з 1984р. і вже понад 30 років успішно обіймає посаду директора цього навчального закладу, в особі якого дивовижним способом поєднується творча енергія й активність з педагогічною, адміністративною діяльністю.

Треба зазначити, що М.Ластовецький – єдиний в Україні керівник навчального закладу, який є членом творчих спілок, твори якого виконуються на фестивалях, форумах, і який працює як композитор у різних музичних жанрах..

М.Ластовецькому належить активна участь в увінченні пам’яті українського композитора Василя Барвінського, велика робота з клопотання про  присвоєння його імені нашому навчальному закладу у  рік 50-річчя  музичного училища (1995р.). Він – один з ініціаторів та засновників, голова Науково-культурологічного товариства ім.В.Барвінського, яке веде велику роботу з вивчення, дослідження, популяризації творчості композитора.

М.Ластовецький, як член правління Національної спілки композиторів України, веде велику музично-громадську, композиторську діяльність, обирався делегатом II Всеукраїнського з’їзду працівників освіти від Львівської області, XI та XII з’їздів НСКУ, а як керівник мистецьких делегацій та творчих колективів музичного училища неодноразово репрезентує здобутки українського національної музики у країнах Румунії, Польщі, Англії, Австрії тощо.

За вагомі успіхи в роботі та творчі здобутки М.Ластовецький нагороджений почесними грамотами Міністерства культури України «За досягнення у розвитку культури і мистецтв», медаллю «Незалежність України» в номінаціях IX Міжнародного академічного рейтингу «Золота Фортуна», Лауреат міжнародної премії ім.С.Гулака-Артемовського, які засвідчують  визнання державою заслуг мистця­ перед українською культурою.

Композиторська спадщина мистця передусім вбирає в себе всі найважливіші для українського мистецтва теми, образи, жанри та форми, продовжуючи насамперед здобутки галицької композиторської школи. Його творчості властиве продовження традицій української класичної музики, провідною стильовою ознакою якої є міцна опора на український народнопісенний мелос та інструментальний фольклор. Саме в народній пісні вбачає композитор єдине й справжнє джерело своєї композиторської творчості. Трактування фольклорного матеріалу наділене і рисами експерименталізму, завдяки чому твориться нове відчуття національного, новий незвичний погляд на можливості фольклору.

Його музика–це втілення найбагатших образно-емоційних полюсів:  радість і страждання, історико-епічні, героїчні та ліричні почуття, жарт, гумор, чисто побутові, пісенно-танцювальні мотиви і суворі наспіви церковного походження.

У творчому доробку є симфонічні полотна, вокальна та інструментальна музика, камерна, музика до багатьох театральних вистав. Надзвичайно багато у творчості М. Ластовецького є вокально-хорових творів, які є окрасою численних концертів і всеукраїнських та міжнародних фестивалів в Україні і світі.

Великий попит у музикантів мають фортепіанні твори композитора. Фортепіанна музика у багатогранній творчості М.Ластовецького представлена Сонатами, Прелюдіями, Варіаціями та близько 100 мініатюрами, створеними з орієнтацією на духовний світ дитини та її розвиток у підлітково-юнацькому віці. Нещодавно з успіхом відбулась презентація нового видання для дітей «Фортепіанні п’єси для дітей та юнацтва».

М.Ластовецький велику увагу приділяє симфонічному оркестру, його цікавлять можливості дальшого розвитку великих форм (симфонії, кантати, симфонічної поеми), як способу виявлення симфонічного мислення.  Тому не дивною є вагома присутність у доробку композитора симфонічних («Sinfonia rustika», симфонієта «Пам’яті героїв Крут», поеми «Галичина», «Лірична поема», увертюра «Бойківська», симфонічний прелюд «Пісня про Кармелюка», «Елегія пам’яті В. Барвінського») та вокально-симфонічних творів (кантати «Повернення Дрогобича» на вірші Р. Пастуха, Ф.Малицького та М. Ластовецького, «Псалми Давида» на канонічні біблійні тексти, «Пісня про Чорновола» на слова М. Шалати). Ці композиції, присвячені видатним особистостям нашої історії та 2000-літтю християнства, стали помітним явищем української музичної культури.

Вже сам перелік творів свідчить про невичерпну багатогранність духовного світу композитора.

Концертну програму відкрито симфонічним твором М.Ластовецького-симфонієтою «Пам’яті героїв Крут». Це музична ілюстрація трагічних подій і величних подвигів в історії України – боротьба і загибель українських студентів у боротьбі з більшовицько-російською навалою у 1918 році.

Напрочуд співзвучні мистецьким прагненням мистця рядки поезії П.Тичини і кожна з 3-х частин має поетичний епіграф з лірики поета.

Перша частина «Прелюдія». («Коливалося флейтами там, де сонце зайшло»). Роздуми та вагання політичної еліти, пошуки виходу із сум’яття та суспільного хаосу, безмежність страждання народу, який ввірив свою долю народним обранцям і акорд, який повисає як знак запитання: «А що далі?…»

Другій частині циклу «Соната» передують такі слова П.Тичини:

«Сліпучі тони і дика воля! Ой, хтось заплакав посеред поля,

  Зловісна доля, жорстока доля. Здаля сміялась струнка тополя,

  Сліпучі тони – й смутні волошки…»

Трагедія під Крутами, опір українських студентів, які захищали молоду державу, поразка, загибель.

Остання частина циклу називається «Чакона». («На Аскольдовій могилі поховали їх – тридцять мучнів-українців, славних, молодих…»). Це скорботний марш пам’яті загиблих.  Середньовічно суворий, водночас з елементами сучасного письма, хоровий епізод був дуже професійно вписаний в симфонічну картину хором  музичного училища (керівник та диригент – Богдан Бондзяк) та хором піаністів і теоретиків (керівник та диригент – заслужений працівник культури України Марія Гірняк).

Виконавцям цієї величної композиції вдалось відтворити не тільки трагічні сторінки історії України в минулому, а дати відчуття складної політичної ситуації в Україні. Динамічні експресивні діалоги хору, збуджена мова музичного вислову, елементи експресії, драматизму, монологізму, театральність (зображальний момент: імітація руху поїзда, збройних пострілів в партії малого барабану), дієвість цих епізодів створюють ефект присутності – далекі події резонують із сучасністю.

М.Ластовецький цікаво, по-новому, використовує спектр можливостей такої давньої форми як чакона, перетрансформовує можливості цього жанру. Похоронна тема першої частини переходить у потужний марш – символ патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну «Воля і свобода народу незламна». Цю композицію сміливо можна вважати мистецьким пам’ятником борцям за волю і незалежність України.

До 50-ти річчя Дрогобицького державного музичного училища і присвоєння йому імені Василя Барвінського  М.Ластовецьким написана увертюра «Бойківська», яка була виконана на високому професійному рівні (керівник і диригент Петро Мартинів). В ній композитор взяв за основу бойківські теми із збірника Ю. Корчинського «Пісні Львівщини», а також бойківські теми з навколишніх районів Дрогобиччини, записані композитором. Митець прагне проникнути у внутрішню структуру фольклорної мови, в глибинні пласти художнього мислення народної мелодії, переосмислює, «осучаснює» чисельні  інтонаційно-жанрові елементи при широкому використанні техніко-композиторських засобів музики ХХст.

На темах бойківського фольклору композитор творить оригінальне звукове дійство: епіко-героїчні, ліричні, драматичні картини життя народу, картини гірської природи з її непередбачуваними стихіями (напр. «обвал в горах»), використання звукових барв троїстої музики, танцювальні епізоди у найрізноманітніших проявах – від стриманих до відверто ейфорійних, прославлення народу з побажанням йому щастя та добра (місцевий варіант поширеного «Многая літа») – усе підпорядковується єдиній лінії симфонічного розвитку.

З музики до драми Ю.Коженьовського «Верховинці» в концерті були презентовані «Антракт», «Колискова матері» та «Коломийка» (диригент Сергій Фендак, солістка – лауреат міжнародних та Всеукраїнських конкурсів Валентина Білас, партія фортепіано Олена Фатільнікова).

Довершеністю виконання позначений виступ В.Білас. Особливо трепетна була її інтерпретація колискової, а віртуозна вокальна техніка й сила голосу підкорила слухачів.

З цікавістю слухачі сприйняли прем’єрне виконання нового твору композитора  «Ти переможеш, рідна Україно!» на слова студентки Стефанії Сондей та Миколи Ластовецького (симфонічний оркестр та зведений хор училища, диригент П. Мартинів).

Музика захоплює суворою красою, ніжною ліричністю, глибокою емоційністю та патріотичним поривом.

Безвимірна глибинь почуттів, а також можливостей їхнього вираження, що майже видаються безмежними, – все це і є ті настроєві моменти, які живлять музику М.Ластовецького й захоплюють кожного, хто її чує. І кожен відчув той біль і страждання, які випали на доля українського народу, супротив і віру в перемогу, що  є свідченням позиції Громадянина і Мистця, якому не байдужа доля  української державності,  який вболіває за розвиток українського музичного мистецтва.

Слухачі тепло вітали присутнього на вечорі автора та виконавців. Успіхові концерту сприяло досконале і натхненне виконання музики М.Ластовецького. Колективу симфонічного оркестру під орудою диригентів Петра Мартиніва та Сергія Фендака вдалося виконати твори на єдиному диханні з тонким відчуттям авторського стилю, досягти чіткого розкриття найменших деталей партитури, співставлення тембрів, нюансів, що цілковито виявило виконавські манери оркестру – коректність, об’єктивність погляду на твори.

Концерт ще раз засвідчив пророчість слів наставника М.Ластовецького  Романа Сімовича про те, що «Музика ця буде жити!», яка яскрава, змістовна, наповнена позитивною енергетикою, захоплює і хвилює, зворушує і нікого не залишає байдужим.

                                                         Лариса Соловей,

викладач Дрогобицького державного музичного училища ім. В.Барвінського

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *