Юрій Медведик як дослідник, педагог-методист і адміністратор музично-педагогічного процесу

Серед значної кількості відомих і шанованих випускників Дрогобицького музичного коледжу особливе місце по праву належить науковцю, досліднику, педагогу, адміністратору, високоосвіченій та ерудованій людині Юрію Медведику. Доктор мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри музикознавства та фортепіано Інституту музичного мистецтва ДДПУ ім.І.Франка (2001–2006), завідувач кафедри музикознавства та хорового мистецтва факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. І.Франка (від 2011 року), член НСКУ, Дійсний член НТШ, а також наукової ради Центру музичної україністики НМАУ ім. П.Чайковського і Європейського товариства дослідників ХVІІІ ст. при Інституті історії НАНУ, член Спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій ЛНМА ім. М.Лисенка (від 2017 р.).

Юрій Медведик – представник дрогобицьких осередків музичної освіти і на етапі навчання, і протягом всієї своєї практичної діяльності. Для нього середовище музичного професіоналізму Дрогобиччини докладно знайоме з позицій як учня, так і педагога впродовж тривалого періоду.

Ю. Медведик розпочав навчання в Дрогобицькій ДМШ, що працювала під керівництвом Й.Гадяка, в класі баяна Мирослава Дрималика, дуже неординарного і відданого своїй справі педагога з консерваторською освітою. М.Дрималик формував для своїх учнів цікаві виконавські програми, орієнтував своїх учнів на участь в найрізноманітніших формах концертної діяльності, в тому числі і в естрадному музикуванні. Після закінчення ДМШ, ще рік навчаючись у восьмому класі Дрогобицької загальноосвітньої школи № 15 брав уроки у Романа Сороки (в майбутньому – засновника і директора ДМШ № 2    м.Дрогобич, Заслуженого діяча мистецтв України). Відтак у 1978 році вступив до Дрогобицького музичного училища, в якому навчався у класі Мирослава Плекана, який мав свої репертуарні пріоритети, націлював молодого студента на вдумливе інтерпретування музичних творів різних стилів та жанрів, наполегливо рекомендував працювати над покращенням техніки виконання та звукоутворення.   Важливо,   що   вже   з   першого   курсу   він   зорієнтував   Ю.Медведика на те, щоб головною метою навчального процесу був вступ до консерваторії.

Після закінчення з відзнакою Дрогобицького музичного училища у 1982 році  Ю. Медведик   вступив   до   Львівської   державної   консерваторії   ім. М.В.Лисенка, в якій пройшов професійний вишкіл в класі одного з кращих на той час українських педагогів-баяністів професора Михайла Оберюхтіна, а фах диригента опановував у класі доцента Никодима Плаксюка, який зумів поступово розкрити у свого студента неабиякі диригентські здібності. З вдячністю Ю.Медведик згадує і навчання у доцента Мирослав Корчинського, який навчав його мистецтву оркестрування. Все це потім неабияк знадобилося Ю.Медведику в педагогічній діяльності.

Завершивши у 1987 році навчання на оркестровому факультеті, він розпочав педагогічну діяльність у Трускавецькій школі мистецтв, де працював викладачем класу баяна, керівником оркестрів народних інструментів та симфонічного оркестру (1987 – 1988 рр.). Паралельно, з 1987 р., розпочав працювати як сумісник на музично-педагогічному факультеті Дрогобицького державного педагогічного інституту ім. І.Франка. У вересні 1988 році перейшов на основну роботу на кафедру теорії та історії музики та гри на музичних інструментах ДДПІ ім. І. Франка, звільнившись з роботи у Трускавці. Кафедрою тоді керував старший викладач Святослав Процик. Завдяки йому вона стала однією з кращих в Україні, так званою опорною. Сім викладачів кафедри розпочали роботу над своїми дисертаціями. Серед них був і Ю.Медведик, який перед вступом в аспірантуру два роки інтенсивно поглиблював знання в царині медієвістики у доц. Юрія Ясіновського, завдяки якому обрав основний напрямок своїх подальших наукових студій. Це дозволило йому успішного вступити до аспірантури Київської державної консерваторії ім. П.Чайковського (1990 – 1993 рр.). Науковим керівником був колишній Ректор консерваторії, а на той час проректор та завідувач кафедри історії української музики професор, доктор мистецтвознавства Іван Ляшенко, під керівництвом якого він у лютому 1994 р. захистив кандидатську дисертацію, опонентами якої були видатний український музикознавець професор Микола Гордійчук та член-кореспондент Національної академії наук України професор Василь Німчук.

Після навчання молодий дослідник повернувся до педагогічної роботи в ДДПІ ім. І.Франка, перейшов спершу на посаду старшого викладача, а згодом доцента (атестат про це вчене звання отримав у 1996 р.).

Попри педагогічну працю не припиняв займатися науковою роботою і у 1997 р. вступив до докторантури Національної музичної академії України ім.  П.Чайковського,  де  продовжив  свою  плідну  наукову   співпрацю  з  проф.    І.Ляшенком (до його смерті у грудні 1998 р.). У лютому 1999 р. його науковим консультантом стала видатна українська музикознавиця професор, доктор мистецтвознавства академік-засновник, як і І.Ф.Ляшенко, Національної академії мистецтв України професор, доктор мистецтвознавства Н.О.Герасимова-Персидська. Однак це було не тільки офіційне ствердження наукової співпраці докторанта з консультантом, а результатом їх майже двадцятилітнього наукового спілкування, починаючи від участі Ю.Медведика у двох перших його всесоюзних наукових конференціях в Одесі та Ростові-на Дону у 1990 р. Згодом вони неодноразово брали участь у міжнародних конгресах та конференціях в Києві, Львові, Москві, Санкт-Петербурзі, Варшаві, Бидґощі та ін. містах. Особливо важливим для обміну науковими думками та поглиблення їх співпраці були всесвітньовідомі Конґреси «Musіca Antiqua Europa Orientalis», в яких Ю.Медведик та проф. Н.Герасимова-Персидська брав участь, починаючи з 1994 по 2003 рік.

Оскільки у вимогах до докторських дисертацій у 1999 р. відбулися значні зміни, це не дозволило вчасно захисти докторську дисертацію. Ю.Медведик повернувся на педагогічну роботу в Дрогобицький державний педагогічний університет, в якому у 2001 – 2006 р. керував кафедрою музикознавства та фортепіано. Педагогічна, науково-методична, організаційна робота деякою мірою вплинула на інтенсивність наукової роботи, однак і ті роки було опубліковано дві монографії, велику кількість статей як в Україні, так і за кордоном, оприлюднено результати докторських студій на ХІ Конґресі славістів у Любляні (Словенія), міжнародних конференціях в Німеччині, Словаччині, Польщі, Росії, Україні. Попри це упродовж 2001 – 2003 рр. працював як сумісник на кафедрі музичної україністики Львівського вищого музичного інституту ім. М. Лисенка (тепер – ЛНМА ім. М.Лисенка).

Після завершення у 2006 р. п’ятирічної каденції на посаді завідувача кафедри музикознавства та фортепіано у ДДПУ ім. І.Франка, Ю.Медведик за конкурсом був обраний на посаду професора цієї ж кафедри. А у 2009 успішно захистив докторську дисертацію, науковим  консультантом  якої  була  проф.  Н.Герасимова-Персидська, а офіційними опонентами відомі вчені професори Ю.Ясіновський, І.П’ясковський, В.Німчук.

У 2012 р. Ю. Медведик отримав атестат професора кафедри музикознавства та фортепіано, а у 2013 р. на запрошення Ректора Львівського національного університету ім. І.Франка проф. Івана Вакарчука та декана факультету культури і мистецтв цього найдавнішого в Україні вищого навчального закладу був призначений в. о. завідувача кафедри музикознавства (як сумісник), яку відновлено після її ліквідації у 1939 р. З вересня 2013 р. професор Ю. Медведик перейшов на основне місце праці у ЛНУ ім. І.Франка. У листопаді ц. р. обраний за конкурсом завідувачем кафедри музикознавства, а з 2016 членом Вченої ради ЛНУ ім. І.Франка. У червні 2017 р. до кафедри музикознавства рішенням Вченої ради було приєднано хормейстерську кафедру. Впродовж червня 2019 р. проф. Ю.Медведик успішно пройшов всі етапи переобрання на посаду завідувача кафедри музикознавства та хорового мистецтва.

Під його керівництвом у 2016 році було ліцензовано, а у 2019 р. акредитовано магістратуру з музикознавства. У 2016 р. було ліцензовано аспірантуру з підготовки докторів філософії (музикознавство). У 2017 р. відбувся перший набір аспірантів кафедри музикознавства, яким керують професори Ю.Медведик, О.Козаренко.

Визнання його наукового авторитету і педагогічного досвіду засвідчує включення його на конкурсній основі до складу науково-методичної ради МОН України, де Ю.Медведик постав одним із розробників Державних стандартів освіти (025 «Музичне мистецтво»), а також обрано експертом наукової ради МОН України (секція 21: «Літературознавство, мовознавство, мистецтвознавство»). Неодноразово призначався Головою Акредитаційної комісії Міністерства освіти України у ВНЗ України (2003 – 2016 роки).

Активно залучений до редакторської праці: як заступник головного редактора збірки «Вісник» ЛНУ ім. І.Франка. Серія Мистецтвознавство (з 2012 р.), cпівредактор видання «Львівсько-Ряшівські наукові зошити» («Lwowsko- Rzeszowskie zeszyty naukowe», з 2013 р.). У рідному Дрогобичі входить до редколегії міжвузівського збірника наукових праць молодих  вчених ДДПУ ім. І.Франка «Актуальні питання гуманітарних наук» (з 2014 р.) та збірника наукових праць Інституту музичного мистецтва ДДПУ ім. І.Франка «Музичне мистецтво XXI століття – історія, теорія, практика» (з 2015 р.).

У 2019 р. Ю.Медведик обраний рішенням Вченої ради ЛНУ ім. І.Франка головним редактором фахового збірника «Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство», а також увійшов до складу редакційних колегій інших наукових видань: «Часопис Національної  музичної  академії  України  ім. П.Чайковського» та «Науковий вісник Львівської національної музичної академії ім. М.В.Лисенка».

Упродовж наукової праці за період 2003 – 2018 років він був стипендіатом Кабінету міністрів України (1995–1997); навчався у Міжнародній школі гуманітарних наук Фундації Сороса при Варшавському, Краківському та Львівському університетах (1996 – 1998), був членом ґрантового Проєкту Словацької академії наук (Cyrilské paraliturgické piesne a ich varianty v kultúrno- historickom kontexte na východnom Slovensku, 2003–2005); здобув стипендії різних інших наукових фондів: Kasа im. Jana Mianowskiego. Fundacja Popierania Nauki Polskiej Akademii Nauk. Instytut Muzykologii Uniwersytetu Warszawskiego (2001,     2006);     «Katholischer     Akademischer     Ausländer-Dienst» (Universität Würzburg, 2003–2004; Universität Bonn, 2010); «Deutsche Forschungsgemeinschaft» (Universität Bonn, 2007); «Deutscher Akademischer Austausch Dienst» (Universität Bonn, 2011); «Heinrich Hertz-Stiftung» (Universität Köln, Bonn, 2013–2014); «Fritz Thyssen-Stiftung» (Universität Bonn, Universität Köln, 2017). З 2015 р. він виконує обов’язки співголови Міжнародного німецько-українсько-бельгійсько-словацького дослідницького проекту «Spiritual songs as collector’s items».

Професор Ю. Медведик нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти та науки України (2013 р.), у 2018 р. став Лауреатом Львівської обласної премії відомим ученим і знаним фахівцям, у цьому ж році він став номінантом Міжнародної премії ім. Івана Франка «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики», а у 2019 р. нагороджений нагрудним знаком МОН України «Відмінник освіти».

За час його науково-педагогічної роботи ним опубліковано понад 180 наукових праць (українською та численними іноземними мовами), серед яких 5 монографій з питань дослідження української та центрально-європейської музичної культури доби Бароко та Романтизму, 8 навчальних посібників, понад п’ятдесят енциклопедичних гасел в «Українській музичній енциклопедії» та «Енциклопедії Наукового товариства ім. Шевченка», брав участь у багаточисленних міжнародних конґресах, з’їздах, конференціях в Україні, Росії, Польщі, Білорусі, Словаччині, Словенії, Німеччині.

Тож, підсумовуючи, зичимо шановному Юрію Євгеновичу усіляких гараздів на науково-мистецькій ниві, а для нашого навчального закладу він назавжди увійшов в історію, як взірець служіння українському музичному мистецтву.

Любомир Мартинів,

кандидат мистецтвознавства,

викладач ДДПУ ім.І.Франка