Осяяна музикою

 

(Творчий портрет Тамари Фойдер)

Народження музиканта… З чого воно починається? Коли настає ця чарівна мить? Не раптом, не зненацька, сьогодні чи вчора виникає відчуття кревної причетності до Музики і неможливість жити без неї. Звідки з’явилися перші музичні враження? Радіо і програвач, концерти класичної музики в міському саду, духові оркестри, прослуховування платівок, родинні музичні вечори (співи батька під акомпанемент гітари, бесіди про музику).

Дитинство та юність Тамари Фойдер були тісно пов’язані з шахтарським містечком Лисичанськом Луганської області. І саме тут, в родині конструктора-проектувальника та медсестри, 1927 року народилася Тамара. З ранніх років дівчинка відчула потяг до прекрасного, до музики і вже з 4-х  років вчилася грати на фортепіано. У 8 років була концертмейстером шкільної художньої самодіяльності. Емоційній, закоханій в музику дівчинці пророкували велике майбутнє музиканта, помітивши її особливі здібності – прекрасну музичну пам’ять і кольоровий слух.

Але Друга світова війна зруйнувала всі мрії та сподівання Тамари. Батько був евакуйований із заводом в тил, брат пішов на фронт, а 14-літня дівчинка стала дорослою. Вона пережила всі страхіття і жахи фашистської окупації: і окопи рила, і тікала, ховаючись від вивозу на роботу в Німеччину, і допомагала пораненим. Єдиним порятунком для неї в цей час була музика. Швидко освоївши гру на акордеоні, в 1943 році Тамара починає працювати керівником дитячого сектору та концертмейстером Палацу культури заводу «Донсода». Створення нових концертних програм, виступи з дітьми займали багато часу, і лише пізно вночі Тамара сідала за улюблене фортепіано готувати новий репертуар.

У невпинній роботі і навчанні, в доланні щоденних труднощів формувався її характер. Тоді ж проявився і організаторський хист, бажання згуртовувати людей для добрих справ.

У 1951 році доля привела Тамару Фойдер в наше місто Дрогобич. Молода, енергійна жінка повністю віддала себе служінню мистецтву, ушляхетненню людини засобами музики, популяризації досягнень української та світової культури. Блискуче володіючи грою на фортепіано та акордеоні, маючи практику концертмейстера, вона віддає перевагу роботі з дітьми. Влаштовується піаністкою в Дрогобицький Палац піонерів, а згодом – в трудову дитячу колонію. В процес перевиховання колоністів внесла свіжий подих, нову хвилю. Це були захоплюючі бесіди про музику, твори видатних класиків, а також підготовка до музичних олімпіад, концертів тощо. Паралельно Тамара працює музичним керівником у дитячому садочку №2. Проведення яскравих тематичних свят, постановки казок, п’єс, дитячих опер, – все це формувало художній смак, сприяло естетичному розвитку дітей.

Талант бачити  в людях оті негучні, непоказні, але безцінні «перлинки» здібностей спонукав Тамару Георгіївну проявити себе у ще одному творчому амплуа – керівник художньої самодіяльності. Згуртувавши колектив медиків Дрогобицької обласної лікарні, наважилась на той час здійснити постановку опери «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського, акомпануючи весь твір на фортепіано. Опера пройшла з великим успіхом і навіть зайняла призове місце на республіканському фестивалі творчої молоді.

 

З 1956 року Тамара Георгіївна працює концертмейстером у Дрогобицькому музичному училищі. Плідною та творчою була робота з педагогами, відмінними фахівцями-музикантами: А.Вояджисом, І.Дяком, П.Гречаніченком, І.Байцар. Володіючи вродженим даром концертмейстера у поєднанні з досвідом і професіоналізмом, Тамара Фойдер органічно долучалася до педагогічного процесу. Із 1964 року працює на посаді викладача загального фортепіано, одночасно продовжуючи концертмейстерську діяльність. Людина високої культури та інтелекту, всю свою енергію та знання віддає улюбленій професії педагога.

Однією із перших на своїх уроках користувалася передовими методами викладання, розкриваючи всю глибину майбутньої професії музиканта. Її унікальна на той час методика полягала в синтезуванні знань, вмінь і навичок у цілісний комплекс. Вивчаючи сферу захоплень та уподобань кожної дитини, Тамара Фойдер завжди легко знаходила спільну мову з учнями. Кожен її урок був інтегрованим, тобто поєднував музику, живопис, літературу, історію та інші галузі мистецтва і науки. Щоб пробудити відповідну творчу уяву, вона разом зі своїми студентами поринала у захоплюючий світ літературних персонажів, легендарних героїв, історичних подій та наукових відкриттів. Завдяки різноманітним методам навчання, учні на уроці завжди відчували себе у центрі уваги, адже вони були справжніми учасниками великого дійства – народження музики.

Таким чином, через внутрішні відчуття співпереживання та співучасті, педагог розкривала кращі людські якості, а також формувала індивідуальну творчу натуру кожного студента. З роботи черпала енергію, радість, наснагу. Протягом педагогічної діяльності на відділі Тамара Георіївна підготувала та провела багато цікавих концертів-лекцій, в яких поєднувала різні види мистецтв: «Живопис і музика», «Поезія і музика», «Сила мистецтва», «Арт-терапія» та інші. Активними учасниками таких концертів, що відбувалися в навчальному закладі та за його межами, завжди були учні її класу.

Тамара Фойдер була високопрофесійним музикантом, чуйним наставником, вона жила в своїх учнях, вважала, що людина, яка вибрала таку професію, повинна бути всебічно розвинена. З її класу вийшло багато чудових музикантів, педагогів, артистів: Я.Скибінський, Я.Горбаль, В.Качмарчик, В.Сухін, В.Русов та ін.

Всі учні і зараз пам’ятають Тамару Георіївну, яка була для них прикладом у всьому. Вони писали про свої успіхи, плани, дякували за чуйність і доброзичливість. Віра у людину, систематична підтримка, мажорний тон спілкування, – все це захоплювало і залишилося в серці кожного випускника.

Тамара Фойдер була завжди ініціативною, енергійною, життєрадісною, прекрасним організатором. В 70-ті роки очолювала жіночу раду училища. Систематично готувала та проводила різноманітні заходи для студентів і викладачів: диспути, вечори, присвячені поезії та літературі, виховні години, творчі зустрічі з талановитими музикантами – піаністами, співаками, хоровими колективами з різних республік.

Неможливо залишити поза увагою громадську діяльність та просвітницьку роботу Тамари Фойдер у Дрогобичі. В лютому 1970 року при міській раді розпочав роботу Жіночий клуб, ініціатором відкриття якого була Т.Фойдер. Всі культурно-масові заходи, які проводились в місті, не обходилися без участі Тамари Георгіївни. Це – робота в Спілці ветеранів педагогічної праці, будинку «Просвіти», а також численні концерти (на заводах, інституті, школах, дошкільних закладах, медичних установах). Навіть в останні роки життя, прикута до ліжка, намагалася допомогти іншим. Турбувалася про одиноких ветеранів-педагогів та лікарів, згуртовувала їх.

Невтомна Тамара Георгіївна паралельно з педагогічною та громадською діяльністю у 80-х роках закінчує вечірній університет товариства «Знання» та репрезентує себе як лектор. Її музично-літературні композиції поєднували музикознавчу доповідь, поезію, вокал та акомпанемент на фортепіано. Такі заходи на той час вважалися новаторськими і нагадували «театр одного актора». Тому не дивно, що вони проходили з великим успіхом у Дрогобичі та Трускавці. Вражаючим  був широкий спектр обраних тем: краса рідного краю, вічні духовні цінності, сутність музичного мистецтва. Кожен такий виступ захоплював та спонукав замислитись, знаходив відгук у серці й назавжди залишався в душі слухачів.

Сенсом всього життя Тамари Георгіївни була її величність Музика. Відчути, зрозуміти, осягнути таку високу красу можна лише серцем – відкритим, сповненим любові до людей, до високого мистецтва та прагненням поділитися його часткою з усіма. І саме таким було для всіх нас велике материнське серце Тамари Георгіївни. Мабуть, такі люди, закохані в красу і мистецтво, потрапляють на Землю з певною метою – приносити добро у цей світ, віддаючи все своє тепло і любов.

Її серце зупинилося 20 жовтня 2012 року. Завершилась земна дорога непересічної Людини. Але засіяні мудрим Вчителем зерна проростають і колосяться… 

 

Тетяна Фойдер,

викладач-методист Дрогобицького музичного коледжу ім. В.Барвінського